„Народ мій є. В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде”.
В.Симоненко.

Українське козацтво пройшло героїчний і славний шлях. Помітним в його розвитку було створення в середині XVI ст. Запорозької Січі, яка відіграла величезну роль в історії українського народу. Козаччина — добанайбільшого напруження сил українського народу, його державної, соціальної та культурної творчості, коли яскраво виявились найкращі риси національного менталітету.

Як писалисучасники, козаки були здебільшого середнього зросту, плечисті, статні, дужі, повновиді, від літнього сонця та степової спекоти смагляві.3 довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем або чуприною на тім’ї, в смушковій, гостроверхій шапці на голові, завжди з люлькою в зубах,справжній запорожець завжди позирав якось похмуро й спідлоба долі, чужих зустрічав попервах непривітно, відповідав на запитання дуже неохоче. Але затим поволі м'якшав, обличчя його поступово під час розмови ставало веселим, жваві, проникливі очі проймалися блиском вогню, вся постать його дихала мужністю, хвацькою заразливою веселістю і неповторним гумором.

Виразнимирисамивдачі запорозьких козаків булиїхнядобросердність, безкорисливість, щирість, вірність у дружбі, яка вельми високо цінувалась на Запоріжжі. Крім того, рисами вдачі запорозьких козаків були висока любов до свободи, вони віддавали перевагу лютій смерті перед ганебним рабством; глибока повага до старих і заслужених воїнів, простота, поміркованість і винахідливість у скруті, вдомашньому побуті або врізних безвихідних випадках та при  недузі.

На війні козак завжди відзначався розумом, хитрістю, умінням виграти у ворога, раптово на нього напасти і зненацька заманити, вражав ворога великою відвагою, дивовижним терпінням та рідкісною здатністю переносити спрагу і голод, спеку й холод.

У народній творчості оспівані легендарна козацька слава, відвага і благородство, ненависть до ворогів, гнобителів. Образи Мамая, Голоти, Байди створені народною уявою як уособлення непокори гнобителям, самовідданої боротьби проти них, віками живуть у піснях, народних переказах разом з образами таких прославлених козацьких керівників, як Северин Наливайко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Богун, Максим Кривоніс, Іван Сірко, Семен Палій, Максим Залізняк, Петро Сагайдачний і багато інших.