Стих про казака

Покидал я родную станицу, 
На войну уходя наконец. 
На шипы подковал кобылицу 
У моста наш станичный кузнец. 
По иному звенели подковы, 
И казачки глядели мне вслед, 
И станица казалася новой 
Атаманцу семнадцати лет. 
Казаки, расставаясь, не плачут, 
Не встречают разлуку в слезах. 
Что же слезы внезапные значат 
На веселых отцовских глазах? 
Почему материнские руки 
Так дрожат, холодея, как лед? 
Иль меня уже смерть на поруки 
Забрала и назад не вернет? 
Ах, отцовские горькие думы! 
В полумертвом спокойствии мать! 
Я в свои переметные сумы 
Положил карандаш и тетрадь. 
Это ты — еще детская муза - 
Уезжала со мною в поход. 
И, не чувствуя лишнего груза, 
Кобылица рванулась в намет. 

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

 Цікаве з історії козацтва    В історичній літературі існує чимало версій походження слова «козак». Один із польських дослідників виводив це найменування від легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з татарами. Звали його буцімто Козак. Інший, теж польський вчений, пояснював походження цього слова від «коза». Були версії, згідно з якими козаки — не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів. Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло в Україну. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога, І воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й благородства. 
Eternal
Eternal
Была на сайте никогда
Читателей: 13 Опыт: 0 Карма: 1